А ви любите котиків так, як ми?! :)
Якщо ви розділяєте нашу прихильність до цих надзвичайно цікавих тварин - пропонуємо вам серію розповідей про рівненських котів.
Як їм живеться? Що вони їдять? Де сплять? Про що думають і навіть мріють?!
Про все у це у спільному фотопроекті порталу OGO.ua та ініціативної групи НЕтипове Рівне - "Rivnecats: життєві історії рівненських котів"
Будемо раді опублікувати розповіді і про ваших улюбленців!
Надсилайте фото та інфо про вашого котика/кицьку і ми обов`язково "розпишемо" його життєву історію :)
Чекаємо "котячих" листів на e-mail: info@ogo.ua, uliana.tet@gmail.com
Або ж присилайте у повідомленнях нам на:
http://vk.com/netypove_rivne - http://www.facebook.com/NEtipoveRivne
або ж http://www.facebook.com/OGO.ua - http://vk.com/ogo_ua
Станіслава або просто Стася - так звуть норвезьку лісову кішку, яка приїхала два роки тому зі столиці.
Вона дуже любить Рівне! А ще більше – квартиру, у якій мешкає на Північному.
Дика кішка – це про неї. Її шалено великі зелені очі, довга «філірована» шерсть і білячий (білковий – ну словом, чорний, але пухнастий, як у білки) хвіст могли б причарувати якогось котячого джентльмена, якби такий насправді був.
До своїх співмешканців вона наближається із приходом вечора, коли у квартирі стає тихо, темно і спокійно – тоді вона почувається у безпеці і дозволяє себе гладити.
А вдень дика кров вирує в котячих венах так, що бідні усі вазони.
Господарі Стасі спростовують вигадку про нещастя, яке начебто приносять чорні коти.
Адже вона щодня перебігає, перестрибує, перелітає по квартирі добру сотню разів. Не знаю, чи страждає від неї піаніно, але її «походи» по відкритому інструментові нагадують музику сучасних мінімалістів. Якби були котячі композитори – напевне, вона мала б серед них неабиякий успіх.
Влітку Стася прогулюється із сусідською кішкою Таті - своєю єдиною та найкращою подругою.
Але двір – не для неї. Бо коли вона повертається до своєї затишної домівки – задоволено мурчить, адже всі мешканці квартири прислуговують їй, виконуючи котячі примхи.
