Осінь вплітає у себе золоту нитку бабиного літа, теплий подих осіннього вітру та царство багряних, помаранчевих, жовтих фарб, які роблять наше життя яскравим та незабутнім. Саме у таку пору року ми відвідали місто Чернівці, яке розташовується на Передкарпатті на межі між Карпатами й Східно-Європейською рівниною.

Чернівці у першу чергу вражають своєю квітучістю. Куди не глянь, око причаровує якась певна кольорова гама. Мимоволі складається враження, що візитна картка міста – це феєричні квіткові композиції, які зустрічаються мало не на кожному кроці.

Трохи оговтавшись від яскравого різнобарв’я квітів, погляд починає притягувати чудова архітектура міста, яка на декілька секунд переносить вас на кілька століть назад.

Придивляючись до архітектури, помічаєш і феєричні скульптури, статуї, які надають місту ще більшого шарму та чарівності.

Дорогою через Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Шевченка я склала великий осінній букет, щоб забрати додому шматочок чудового світу Чернівців. Закарбувала також у пам’яті золоті моменти пожовклого листя, яке ніби золотом окутало дороги та стежки.

І наостанок хотілося б поділитись враженнями від нічного міста. Чернівці вночі – щось неймовірне. Хоча, навіщо сто разів оповідати – пропоную краще переглянути фото та на власні очі побачити всю красу Чернівців.

Віта РИЖУК